проце́нт
-а, ч.
1. Сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю (позначається знаком %), відсоток. || Кількість кого-, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю.
2. перев. мн. Дохід, якого одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної у банк. || Плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами.
• Депози́тний проце́нт — плата банків за кошти, що зберігаються на депозитних рахунках клієнтів.
• Креди́тний проце́нт — плата, що її позичальник повинен вносити за користування кредитом.
• Обліко́вий проце́нт — а) плата, що знімається банками за авансування грошей; б) позичковий, кредитний процент, що його стягують банки за надання міжбанківського кредиту.
• Позича́ти під (за, на) проце́нти (проце́нт) — брати або давати гроші в борг, домовляючись про певну суму як плату за користування наданими коштами.
• Позичко́вий проце́нт — плата, що її одержує кредитор від позичальника за користування наданими йому коштами.
• Складні́ проце́нти — нарахування процентів на проценти.
3. Винагорода, що нараховується залежно від обороту, доходу. Працювати на процентах .
Начните вводить слово: