при́мха
-и, ж.
1. Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. || Свавільна вигадка на шкоду іншим. || Незрозумілий вчинок як дивацтво, вигадка. Потурати примхам .
2. тільки мн. Надмірність у розвагах, у предметах розкоші.
3. Предмет або деталь, що не має практичного значення і служить для прикрашання. || Предмет розкоші.
4. Властива кому-небудь незвичайна особливість у поведінці, характері, в звичаях і т. ін.
5. перев. мн. , перен. Певні вимоги щодо умов життя та певні уподобання тварини. || Певні вимоги рослини до умов росту, певні особливості росту. || Певні відхилення в роботі механізму.
6. перев. мн. , перен. Особливості вияву чого-небудь, несподівані відхилення в чомусь. Примхи моди .