пре́док
-дка, ч.
1. Старший родич по висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старіший за діда, бабу). || Той, від кого веде початок рід. || Родоначальник якогось виду або роду (про тварин).
2. перев. мн. Попередники сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів. || тільки мн. Ті, від кого походять певні людські племена, народності і т. ін. || перев. мн. , розм. Батьки.