пра́ктика
-и, ж.
1. У філософії – вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних цінностей, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів).
2. Життя, дійсність як галузь застосування й перевірки достовірності певних настанов або висновків.
3. Здійснення, проведення чогось (звичайно як втілення в життя ідей, планів, намірів і т. ін.). || Діяльність кого-, чого-небудь як набуття певних знань, навичок, досвіду і застосування їх у чомусь. || Набутий досвід, сукупність навичок, конкретних знань у певній галузі діяльності.
4. Застосування і закріплення теоретичних знань учнів, студентів і т. ін. на виробництві.
5. Діяльність або коло діяльності лікаря чи юриста. || Стажування на певній роботі.
Начните вводить слово: