пра́вити
I -влю, -виш; мн. пра́влять; недок.
1. перех. і неперех. , ким , чим , рідко що . Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь.
2. перех. і неперех. , ким , чим , рідко кого , що і без додатка . Спрямовувати рух кого-, чого-небудь.
3. неперех. Прямувати куди-небудь. || перен. Мати якісь наміри.
• Пра́вити путь — постійно рухатися в певному напрямку.
4. перех. Доставляти щось куди-небудь.
5. перех. Справляти, чинити, учиняти що-небудь.
• Посиде́ньки пра́вити — марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині.
6. перех. і без додатка . Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.).
7. неперех. , за що , чим . Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось. || Мати здатність служити чим-небудь. || за що . Ставати чим-небудь. || за кого , ким . Виконувати певні обов'язки кого-небудь, бути кимось. II -влю, -виш; мн. пра́влять; недок.
1. перех. , про кого – що і без додатка . Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось.
• Пра́вити своє́ї — настирливо наполягати не рахуючись з іншими.
|| Продовжувати розповідь. || Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй. Правити теревені.
2. перех. , чого , що . Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.). || Встановлювати ціну на щось. III -влю, -виш; мн. пра́влять; недок. , перех.
1. Ліквідувати несправності; виправляти. || Виявляти й усувати помилки у друкованому чи письмовому тексті.
2. Випрямляти.
3. Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін.