пра́вда
-и, ж.
1. Те, що відповідає дійсності; істина. || Певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь. || Дійсний стан речей. Дійти правди .
2. Правдивість; правильність. || чого , у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності.
3. Справедливість; порядок, який ґрунтується на справедливості; прот. кривда. || Соціально зумовлене розуміння справедливості.
• По пра́вді — справедливо.
4. Уживається як назва кодексів середньовічного права.
5. у знач. присудк. сл. Справді, насправді. || чому і без залежного слова . Уживається як запитання у сполуч. з част. хіба не, чи, невже та без них.
6. у знач. вставн. сл. Справді. || Щоправда.
Начните вводить слово: