почуття́
-я́, с.
1. Психічні й фізичні відчуття людини.
2. Здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище.
• Шо́сте почуття́ — здатність людини добре орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення.
3. із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін. Стан людини, який викликається почуттєвим досвідом. || Правильне або хибне усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін. || Здатність людини сприймати й усвідомлювати естетичні цінності. || Здатність людини вміло використовувати властивості чого-небудь. Естетичне почуття . Почуття відповідальності .
4. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ. || Вияв схвильованості, душевного піднесення. || чого . Емоції, викликані певними душевними переживаннями. || Емоційна настроєність. || Інтуїтивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь. Почуття гумору .
5. Любов, кохання; захоплення ким-небудь.