поло́н
-у, ч.
1. Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Брати у полон .
2. перен. Залежність від кого-, чого-небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в такому стані.
3. збірн. , заст. Полонені.
Начните вводить слово: