печери́ця
-і, ж.
1. Їстівний гриб родини пластинникових із сірою чи білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, городах, у садках і т. ін.; шампіньйон.
2. перен. , зневажл. Стара, зморщена або товста й присадкувата людина.