пень
пня, ч.
1. Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. || перен. , розм. Про нерозумну чи байдужу до всього, до всіх людину.
2. розм. Те саме, що пеньок 2).
3. діал. Вулик.
Начните вводить слово: