пе́вний
-а, -е.
1. Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.).
2. Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний.
3. Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого-небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або як частина чогось цілого, спільного.
• Пе́вна річ — а) уживається як стверджувальне словосполучення, що відповідає знач. сл. звичайно, без сумніву; б) (вставн. сл.) уживається у знач., що відповідає знач. сл. само собою зрозуміло, звичайно, без сумніву.
4. із спол. що, чи, а також у чому , рідко чого , на чому . Який твердо вірить у що-небудь, не сумнівається в чомусь; упевнений. || із сл. у собі, себе. Який вірить у свої сили, свої можливості. || у кому . Вірити комусь, покладати якісь надії на кого-небудь. || за кого , що і без додатка . Який не відчуває тривоги, хвилювання; спокійний. || Який виражає тверду віру в свої сили, в свою правоту; твердий, упевнений або владний. || до чого , рідко . Наполегливий, стійкий.
• Будь пе́вний; Бу́дьте пе́вні — уживається для переконання кого-небудь у безсумнівності, вірогідності чогось.
5. Який заслуговує повного довір'я, на якого можна покластися; вірний. || Незмінний, постійний. || Який з необхідністю випливає з обставин, що склалися; неминучий.
6. Точно не визначений; якийсь. || Деякий, незначний.
Начните вводить слово: