пастора́ль
-і, ж.
1. У європейській літературі та мистецтві 14-18 ст. – жанр, який характеризується ідилічним зображенням пастухів і пастушок на лоні природи, а також твір такого жанру.
2. Музична п'єса, що змальовує картини природи, ідилічні образи сільського життя; пастуша пісня; вставна сцена в опері; симфонічний твір, присвячений образам природи чи життя пастухів.