па́лець
-льця, ч.
1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець . Вказівний палець .
• Бараба́нні па́льці мед. — пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень.
• Безіме́нний па́лець — те саме, що Підмізи́нний па́лець.
• Мізи́нний па́лець — те саме, що мізи́нець
1.
• Підмізи́нний па́лець — палець перед мізинцем, четвертий палець руки.
• Диви́тися крізь па́льці на кого - що — а) не звертати уваги на що-небудь недозволене; б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно.
• Обвести́ навко́ло па́льця — спритно обдурити, обхитрувати.
2. Кінцева частина лап тварин і птахів.
3. тех. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється. || Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини.