підста́ва
I -и, ж.
1. Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач. ) .
2. перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава . || Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь.
• На підста́ві чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на щось.
II -и, ж.
1. діал. Заміна.
2. заст. Коні, якими замінюють у дорозі стомлених, а також місце, де їх замінюють. III -и, ж. , діал. Перешкода.
Начните вводить слово: