оста́нки
-ків, мн. ( одн. оста́нок, -нка, ч. ).
1. Те, що залишилося від чого-небудь; рештки, залишки.
• Без оста́нку — а) повністю, остаточно; до кінця; б) нічого не лишаючи після себе; безслідно.
• До оста́нку — а) повністю, до кінця; б) до останньої можливості; в) до кінця життя; до смерті.
• На оста́нку; На оста́нок — на закінчення, на завершення чого-небудь; під кінець.
2. Тіло, рештки тіла небіжчика.