осві́чений
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II -а, -е.
1. Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний.
2. у чому , заст. , рідко . Обізнаний.
• Осві́чений абсолюти́зм — політика ряду європейських феодально-абсолютистських держав у 2-й половині 18 ст., яка полягала в тому, щоб шляхом ліквідації деяких застарілих феодальних інститутів та проведення реформ врятувати від революційного повалення феодально-абсолютистський лад і пристосувати його до нових умов розвитку капіталістичного укладу.
Начните вводить слово: