око́п
окі́п, око́пу, ч.
1. перев. окі́п. Рів із земляним насипом, валом навколо чого-небудь.
2. військ. Земляна споруда, що служить укриттям від вогню, вогневою позицією та місцем спостереження за ворогом для одного бійця або підрозділу; шанець.
Начните вводить слово: