океа́н
I -а, ч. У грецькій міфології: а) бог моря і всієї водної стихії; б) величезна ріка, яка оточує Землю і дає початок усім річкам, джерелам. II -у, ч.
1. тільки одн. Водний простір, що вкриває більшу частину земної кулі й поділяє суходіл на материки та острови. || одн. і мн. Одна з чотирьох основних складових частин водного простору земної кулі, що розділяє материки.
2. чого , який , перен. Про щось безмежне, неосяжне.