озна́ка
-и, ж.
1. Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь. || Те, що вказує на що-небудь, свідчить про щось; показник, свідчення.
2. Предмет, зображення і т. ін., що є знаком, символом, емблемою і т. ін. чого-небудь.
3. За народними повір'ями, уявленнями – прикмета, що знаменує або провіщає що-небудь. || За народними повір'ями – явище, обставина і т. ін., що вказує на зв'язок з якою-небудь іншою подією, передує їй.
4. рідко . Рух ( перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.; знак (у 5 знач. ) .