´обрій
-ю, ч.
1. Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай. || Прилегла до землі частина небесного простору; небосхил.
2. Простір, який постає перед очима на відкритій місцевості; видноколо.
3. перен. Коло знань, ідей, інтересів.
4. перев. мн. , перен. Коло, сфера дій, можливостей, перспектив.