обо́зний
-а, -е, військ.
1. Належний до обозу (у 2 знач. ) . || Який служить в обозі. || у знач. ім. обо́зний, -ного, ч. Той, хто служить в обозі.
2. у знач. ім. обо́зний, -ного, ч. Виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад в Україні в 17-18 ст. Генеральний обозний .
Начните вводить слово: