´обіг
-у, ч.
1. Використання, вжиток. Вилучати з обігу .
2. ек. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об'єктів власності через купівлю-продаж; рух товарів та інших цінностей у суспільстві.
• Банкно́тний о́біг — функціонування випущених центральним банком банківських білетів (банкнот).
• Безготівко́вий грошови́й о́біг — грошовий обіг, за якого розрахунки здійснюються через перерахування в кредитних установах або зарахування взаємних вимог.
• Ве́ксельний о́біг — рух векселів у сфері обігу як грошових документів.
• Грошови́й о́біг — рух грошей у процесі виробництва, розподілу та обміну суспільного продукту.
• О́біг капіта́лу — перетворення капіталу з грошової форми в товарну і навпаки.