нормати́в
-у, ч. , спец.
1. Показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь.
• Гігієні́чний нормати́в — кількісний показник, який характеризує оптимальний чи допустимий рівень фізичних, хімічних, біологічних чинників навколишнього та виробничого середовища.
2. Універсальна, широко поширена норма, яка стосується переважно питомих витрат сировини на одиницю кількості продукції та на інші одиниці, які характеризують об'єкт споживання ресурсів.
• Економі́чний нормати́в — узагальнююча норма, встановлена для широкого кола однорідних економічних показників.
• Нормати́в обіго́вих ко́штів — нормативний залишок товарно-матеріальних цінностей і витрат підприємства в грошовому обчисленні, необхідний для його нормальної роботи.