наме́т
-у, ч.
1. Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. || Навіс із дерева або тканини. || Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев. || Покривна сітка для лову сірої куріпки, фазана та інших птахів.
2. Наметена вітром купа снігу; замет. || рідко . Купа чого-небудь.
3. Хода галопом коня.
4. анат. Складка твердої оболонки головного мозку, яка відділяє мозочок від головного мозку.
Начните вводить слово: