наводити
I наводи́ти -воджу́, -во́диш, док. , розм. Народити в якій-небудь кількості. II наво́дити -джу, -диш, недок. , навести́, -еду́, -еде́ш; мин. ч. наві́в, навела́, навело́; док. , перех.
1. Указувати шлях, приводити когось куди-небудь. Наводити на слід . Наводити мости .
2. Націлюючись, спрямовувати щось на кого-, що-небудь. Наводити критику .
3. Повідомляти, подавати щось (цитати, слова, цифри і т. ін.) для підкріплення своєї думки.
4. перен. Спрямовувати, скеровувати кого-небудь на щось. Наводити на гріх . Наводити на розум .
5. перен. Наштовхувати, навертати на здогад, думку, розмову і т. ін.; сприяти виникненню у кого-небудь думки, ідеї, мрії і т. ін.
6. перен. Викликати якісь почуття (журбу, страх і т. ін.).
7. розм. Народжувати в якій-небудь кількості.
8. розм. Приводити у великій кількості.
9. Наносити туш, чорнило, фарбу і т. ін. на поверхню чого-небудь. Навести брови . 1
0. Приводити що-небудь до певного стану, надавати чомусь певного вигляду, певної якості і т. ін. 1
1. Споруджувати, устатковувати (міст, переправу і т. ін.). 1
2. діал. Наколочувати у великій кількості.
Начните вводить слово: