мука
I мука́ -и́, ж. , розм. Те саме, що борошно 1). II му́ка -и, ж. , чого , з означ. і без додатка . Страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. || у знач. присудк. сл. Про щось болюче, тяжке, нестерпне.
• Танта́лові му́ки — а) за давньогрецькою міфологією, вічні муки голоду і спраги, що їх зазнав з волі Зевса цар Тантал, який нібито викрав у богів амброзію і нектар; б) (перен.) нестерпні муки, страждання, спричинені спогляданням бажаної мети та усвідомленням неможливості досягти її.
Начните вводить слово: