моніто́ринг
-у, ч. Безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, а також прогнозування та запобігання критичним ситуаціям. Моніторинг якості навчання .
• Ба́зовий моніто́ринг — система стеження за станом природних явищ та прогнозування їх можливих змін без урахування регіональних антропогенних впливів.
• Біологі́чний моніто́ринг — контроль за станом організму.
• Екологі́чний моніто́ринг — комплексна підсистема моніторингу біосфери.
• Моніто́ринг земе́ль — система спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.