мир
I -у, ч.
1. Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач. ) . Жити в миру .
• Ми́ром у знач. присл. — мирно, без сварок і суперечок.
2. Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.
3. Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір.
4. Спокій, тиша.
• Іти́ (зостава́тися і т. ін.) з ми́ром — уживається як добре побажання тому, хто йде або залишається.
II -у, ч.
1. заст. Земля з усім, що на ній існує; світ.
• Інший мир — загробне життя; той світ.
2. Усе живе, усе, що оточує нас. || який . Люди певної території, суспільної групи і т. ін.
3. іст. Те саме, що громада I. || Взагалі громада; народ ( перев. про селян).
• Ми́ром; Усі́м ми́ром, у знач. присл. — усі разом, спільно.
• На миру́ — серед людей, у присутності людей.
4. заст. Життя мирян; світське життя, на протилежність монастирському.
• Ходи́ти (піти́ і т. ін.) по миру́ — просити милостиню, жебракувати.