метикува́ти
-у́ю, -у́єш, недок. , розм.
1. неперех. Мати здатність міркувати, думати. || Міркувати над чим-небудь; розмірковувати. || Розуміти щось, догадуватися про сенс чого-небудь. || на ( в ) чому . Розбиратися в чому-небудь, розумітися на чомусь.
2. перех. Прикидати в голові; обмірковувати, обдумувати. || перен. Обмірковуючи, придумуючи, здійснювати що-небудь.