ма́нна
-и, ж.
1. За біблійною легендою – їжа, що падала євреям із неба під час їхньої мандрівки пустелею.
• Ма́нна небе́сна — про те, що дається легко, без зусиль.
2. спец. Застиглий сік деяких рослин (ясена, тамариксу та ін.), що вживається як їжа або ліки.
3. Деякі їстівні лишайники степів і напівпустель, що мають вигляд грудочок.
4. діал. Молоко.
Начните вводить слово: