мамо́на
-и.
1. ч. У деяких давніх народів (сирійців та ін.) – бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах – злий дух, уособлення користолюбства.
• Відда́тися мамо́ні — не зупинятися ні перед чим, коїти злочини заради власного збагачення.
• Поклоні́ння мамо́ні — жадоба до наживи, зажерливість.
2. ж. , перен. , заст. , зневажл. Жадібність, ненаситність, зажерливість.
Начните вводить слово: