ма́ло
присл.
1. У невеликій кількості; небагато. || У незначній мірі. || рідко . Недовго, нетривалий час. || Рідко, не часто. || у знач. неознач. кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь. || у знач. присудк. сл.
• Ма́ло де — у небагатьох місцях.
• Ма́ло коли́ — не часто, зрідка.
• Ма́ло хто (кого́, кому́ і т. ін. — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.).
• Ма́ло що (чого́, чому́ і т. ін.) — а) не зовсім, майже не; б) усяке, різне, багато чого.
• Ма́ло яки́й (яко́го, яко́му і т. ін.) — нечисленні, небагато (нечисленних, небагатьох і т. ін.).
2. Недостатньо, менше, ніж треба. || у знач. присудк. сл. , чого та з інфін. || Означає недостатню інтенсивність ознаки, вираженої прикметником.
• Ма́ло \[що\] не ... — трохи не ..., майже ...