мале́нький
-а, -е.
1. Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Невеликий обсягом.
2. Невеликий кількісно; нечисленний. || Незначний сумою (про гроші).
3. Короткий, недовготривалий (про відтинок часу).
4. Невеликий віком ( перев. про дітей); малолітній. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. мале́нький, -кого, ч. ; мале́нька, -кої, ж. ; мале́ньке, -кого, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля.
5. Незначний за силою, ступенем свого вияву. || Несильний, нетривалий (про явища природи). || Тихий, неголосний (про звуки, голос). || Який має в незначній мірі риси, ознаки чогось.
6. Який не має великого значення; неістотний. || у знач. ім. мале́ньке, -кого, с. Щось незначне, не дуже важливе.
7. перен. , зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини. || Нікчемний (про людину).
8. Який займає невисоке суспільне або службове становище. Маленька людина .