ма́йя
I невідм. , мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі. II -ї, ж.
1. В індійській міфології – богиня обману.
2. У ведичній релігії Стародавньої Індії – магічна, божественна сила, надчуттєва здатність творити чудеса.
3. У філософії брахманізму – видимість чуттєвої різноманітності фізичних речей, ілюзія реального світу, що приховує справжню духовну сутність буття.
4. У буддизмі – ім'я матері Будди.
Начните вводить слово: