любо́в
-і, ж.
1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач. ) . || перен. Той, кого люблять (у 2 знач. ) . || Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. || розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі.
2. Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь. || Глибока повага, шанобливе ставлення до людини. || Глибока приязнь, викликана родинними зв'язками. || перен.
3. до чого . Інтерес до чого-небудь. || Внутрішній, духовний потяг до чого-небудь. || Пристрасть до чого-небудь.
Начните вводить слово: