лука́вий
-а, -е.
1. Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.).
2. Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність.
3. Який має злі, ворожі наміри; підступний. || Який є результатом підступності.
4. заст. Грішний, нечестивий. || Уживається як лайливе слово. || у знач. ім. лука́вий, -вого, ч. Біс, диявол.
• Від лука́вого — про те, що суперечить певним канонам, нормам і т. ін.
Начните вводить слово: