Толковый словарь русского языка И. С. Ожегова и Н. Ю. Шведовой
ЛОРД
ЛОРД , -а, м. В Англии: высший дворянский наследственный титул или титул высших должностных лиц, а также лицо, имеющее этот титул. Палата лордов. Л.-канцлер. Л.-мэр.
Толковый словарь русского языка Д. Н. Ушакова
ЛОРД
лорда, м. (англ. lord). В Англии - высший дворянский титул. палата лордов (верхняя палата англ. парламента).
Толковый словарь Ефремовой
ЛОРД
м.
1) Высший дворянский наследственный титул или титул высших должностных лиц (в Великобритании).
2) Лицо, имеющее такой титул.
1) Высший дворянский наследственный титул или титул высших должностных лиц (в Великобритании).
2) Лицо, имеющее такой титул.
Украинский толковый словарь
ЛОРД
лорд
-а, ч.
1. Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул.
2. Член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів .
-а, ч.
1. Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул.
2. Член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів .