лак
-у, ч.
1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози у спирті, скипидарі або оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. || Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета.
2. також мн. , перен. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину.
3. перен. Про зовнішній блиск.