ла́ва
I -и, ж.
1. Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. Лава підсудних .
2. Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна лава . Студентська лава . II -и, ж.
1. Спосіб шикування, коли люди стоять один біля одного в лінію; шеренга, ряд. || Велика кількість щільно розташованих предметів. || у знач. присл. ла́вою. Суцільною масою.
2. Бойовий лад у війську ( перев. кінноті), розгорнений для атаки. || у знач. присл. ла́вою (ла́вами). Ладом, установленим для атаки. || Військовий підрозділ, вишикуваний у такий спосіб для атаки.
3. перев. мн. Сукупність осіб, об'єднаних певними стосунками, організацією тощо.
4. У феодальній Польщі та Україні до середини 19 ст. – колегія суддів, що розглядала кримінальні справи. III -и, ж. Вибій у шахті із суцільною системою розробки вугільного чи інших пластів корисних копалин. IV -и, ж.
1. Розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час виверження вулкана.
2. кого , чого і з означ. , перен. Велика кількість кого-, чого-небудь, що навально, нестримно рухається суцільною масою.
Начните вводить слово: