кури́ти
I курю́, ку́риш, недок.
1. перех. і без додатка . Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну. Курити люльку .
2. перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення ароматичним димом. Курити фіміам .
3. перех. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.).
4. неперех. , розм. , заст. Гуляти, п'ючи; пиячити. II курю́, кури́ш, недок. Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. || Їхати, бігти, здіймаючи куряву. || чим . Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. || Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь.