кува́ти
I кую́, кує́ш, недок. , перех.
1. також без додатка . Б'ючи молотом по металу ( перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що-небудь; виковувати (у 1 знач. ) .
2. Прибивати підкови (коневі); підковувати.
3. перен. Створювати що-небудь, досягати чогось наполегливою працею, зусиллями. || Формувати чийсь характер.
4. у що , чим і без додатка . Те саме, що заковувати 1).
5. рідко . Те саме, що обковувати . Кувати залізом скриню . II кую́, кує́ш, недок. , перех. і неперех. Видавати звуки "куку" (про зозулю). || перен. , нар.-поет. Віщувати (довгі роки, щастя тощо).