кредито́р
-а, ч.
1. Той, хто надає кредит (у 1 знач. ) ; позикодавець.
2. бухг. Громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. || Громадянин або юридична особа, перед якою дана організація має заборгованість, відображену в її балансі.
• Преференці́йний кредито́р — кредитор, претензії якого задовольняють у першу чергу.