контра́кт
-у, ч. Письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання.
• Біржови́й контра́кт — договір між членами біржі відносно виконання угоди на поставку біржового товару проти його оплати.
• Валю́тний контра́кт — угода (договір) про обмін на встановлену дату однієї валюти на іншу за встановленим заздалегідь курсом.
• Відкри́тий контра́кт — контракт на біржі, який не ліквідується на кінець дня.
• Гаранті́йний контра́кт — контракт, який передбачає відповідальність підрядника за експлуатаційні якості продукції, забезпечення її ремонту чи заміни в межах обумовленого терміну.
• Глоба́льний контра́кт — контракт із широким діапазоном взаємних зобов'язань сторін.
• Контра́кт на ви́вчення — контракт на попередню розробку проекту.
• Контра́кт "під ключ" — контракт, який передбачає зведення і введення в експлуатацію повністю готового об'єкта контрагентом замовника, який взяв на себе роботи зі здачі об'єкта.
• Про́сти́й компенсаці́йний контра́кт — контракт, який передбачає взаємну поставку товарів за узгодженими між сторонами цінами на рівну вартість.
• Строкови́й контра́кт — стандартний контракт, в якому вказаний термін виконання в майбутньому.
• Трудови́й контра́кт — письмова угода, яка визначає організаційні, економічні та правові стосунки між роботодавцем і працівником.