ко́нсул
-а, ч.
1. Урядова особа, що репрезентує та захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави.
• Генера́льний ко́нсул — консул, який очолює генеральне консульство. **
• Нешта́тний (поче́сний) ко́нсул — особа, що не перебуває на державній службі держави, яку представляє, але виконує консульські функції за її дорученням.
• Окре́мий ко́нсул — особа, яка знаходиться на чолі окремої (від дипломатичного представництва) консульської установи.
• Шта́тний ко́нсул — посадова особа, що перебуває на державній службі держави, яку представляє.
2. У Стародавньому Римі – титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул.
3. Титул кожної з трьох осіб, які мали необмежену виконавчу владу у Франції в період консульства (у 3 знач. ) , а також той, хто мав такий титул.