колючий
I колю́чий -а, -е.
1. Який може колоти і колотися (у 1 знач. ) . || Який має колючки; з колючками. || Який викликає почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.).
2. перен. Який дошкуляє; дошкульний. || Проникливо гострий (про очі, погляд). || Який різко висловлює свої думки, погляди (про людину). II ко́лючий -а, -е.
1. Яким колють, проколюють кого-, що-небудь.
2. Який створює відчуття уколу; гострий. Колючий біль .
Начните вводить слово: