ко́лір
-льору, ч.
1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення.
• Ахромати́чні кольори́ — білий, сірий, чорний розрізняються лише за яскравістю.
• Додатко́ві кольори́ — два кольори, які при оптичному змішуванні дають ахроматичний колір.
• Основні́ кольори́ — три спектральні кольори (червоний, зелений, синій), з яких при оптичному змішуванні можна отримати решту спектральних кольорів.
• Спектра́льні кольори́ — сім кольорів, на які умовно розділяють спектр видимого випромінювання: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.
• Хромати́чні кольори́ — кольори, які мають три основних якості: колірний тон, насиченість, яскравість кольору.
2. перев. мн. , перен. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва і т. ін.
Начните вводить слово: