код
-у, ч.
1. Система умовних знаків або сигналів для передачі, обробки і зберігання інформації; шифр. || Набір знаків у сукупності зі схемою кодування для представлення інформації у вигляді даних. Машинний код . Циклічний код .
• Мнемоні́чний код — код, зручний для сприйняття та запам'ятовування людиною.
• Цифрови́й код — код з використанням дискретних сигналів.
• Штрихови́й код — штрихові позначки, що їх наносять на товар, етикетку товару або упаковку і які дають можливість ідентифікувати товар, встановлювати його ознаки через зчитування коду за допомогою електронного пристрою.
2. Секретне, умовлене сполучення цифр чи букв, що дає право доступу куди-небудь або до чого-небудь; шифр, пароль.
• Генети́чний код — властива живим організмам єдина система запису спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовності нуклеотидів.
• Телегра́фний код — прийнята в телеграфії умовна система позначень, в якій кожній букві (або знаку) відповідає своя комбінація елементарних величин електричного струму.
Начните вводить слово: