кли́кати
кли́чу, кли́чеш, недок. , перех.
1. Голосом, жестом просити наблизитися, підійти, обізватися; гукати (у 1 знач. ) , волати. || Відповідним чином гукати (свійських птахів, тварин).
2. Запрошувати когось прийти, з'явитися куди-небудь з певною метою. || на кого , розм. Бажати комусь чого-небудь, накликати якесь нещастя. || Просити когось бути за кого-небудь, ким-небудь. || перен. Вабити, притягати.
3. до чого та з інфін. Пропонувати діяти в певному напрямі; закликати (у 2 знач. ) .
4. розм. Те саме, що називати 1).