клекота́ти
-очу́, -о́чеш і клекоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.
1. Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів).
2. Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом.
3. безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану).
4. Видавати, створювати переривчасті звуки, схожі на клекіт птахів; шуміти (про мотор, кулемет і т. ін.). || перен. Бурхливо, з шумом відбуватися, здійснюватися. || перен. Голосно виявляти свої почуття, пристрасті тощо; шуміти (про людей). || безос.
5. перен. Бурхливо, з незвичайною силою проявлятися (про почуття, пристрасть і т. ін.).
Начните вводить слово: