ки́тиця
-і, ж.
1. Жмуток ниток, шнурків і т. ін., зв'язаних з одного кінця докупи, що є прикрасою, оздобою чого-небудь. || Тасьма з такою прикрасою біля руків'я шаблі, шпаги тощо. || Прикраса у вигляді стоячого жмутка пір'я чи кінського волосся на головних уборах, зазвичай військових, а також подібна прикраса на головах коней; султан. || Жмуток волосся на кінці хвоста корови, лева та ін.
2. Невеликий сніп соломи, зв'язаний з того кінця, де колоски; використовується для вкривання даху.
3. Скупчення квіток на одній гілці, на одному стеблі; суцвіття. || Гроно.
4. діал. Букет.